Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 24.10.2017, 08:35

Публічно - шкільна бібліотека

села Любиковичі

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 9
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Новини бібліотеки

НОВИНИ БІБЛІОТЕКИ

19.01.2016

"А що третій празник - святе Водохреща"

Таким "теплим" було свято в Любиковичах.

08.05.2015

День пам’яті та примирення.

Зустріч з ветераном  Великої Вітчизняної війни Теремком Адамом Дмитровичем

 

19.04.2015

Провідна Неділя в Любиковичах. Це не просто  «звичай предків», це пам'ять… пам'ять живе вічно.

  

21.03.2015 

 «Поезія – це музика душі»

Велика українська поетеса Леся Українка сказала: «Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!». Я не казатиму нічого, просто пропоную вашій увазі вірші юної поетеси з Любикович, Ірини Білотіл.

Вітю всіх з Днем Позії!

 

«Дві матері»

Маю я матусі дві:

Перша, та, що народила, друга ненька Україна.

Обох люблю і поважаю, бо добре серце в собі маю.

Першу маму я люблю: за щирість, ласку, доброту.

А другу матір полюбляю: за радість, щастя свого краю.

 

«Я донька України»

Я донька неньки України,

Весела дівчинка Ірина.

Свій край люблю і поважаю,

Бо краще рідного немаю!

 

«Молитва за Україну»

Молись народ за Україну!

Молись за злагоду і мир.

Молись за мову солов‘їну,

Молись за рідну Батьківщину.

І донесе твою молитву

На крилах ангел доброти

Врятує Бог нашу країну –

І буде щасті, буде Мир!

21/02/2015                                                                                                                 

В дні Різдвяних свят, особливо хочеться вірити в диво. В найскоріший прихід миру на рідну землю. Хочеться, щоб кожен, хто далеко від дому, швидше повертався. Свій  різдвяний подарунок, отримали жителі с. Любиковичі, з зони проведення антитерористичної операції у відпустку повернулись воїни-герої Юрій Паньковець та Василь Поліщук, і вже днями в актовій залі Любиковицької ЗОШ І-ІІІ ст.. відбулась зустріч з бійцями АТО. Педагог організатор Тетяна Жакун, ведучі свята Сніжана Скибан та Марія Бунечко звернулись до всіх присутніх словами Кобзаря: «борітеся, поборете». На святі лунали патріотичні пісні, вітання від школярів. Директор Сергій Саванчук, подякував бійцям за їх боротьбу та мужність, адже вони воюють за кожного з нас. Як вчитель історії, Сергій Віталійович згадав Росію «вічно воюючою державою», агресія якої триває тисячоліттями, та, ще нікому не вдалось знищити нашу державу, українці сильна нація. Також згадували шкільні роки воїнів.

З піснею під гітару для бійців АТО виступила директор Любиковицького будинку культури Людмила Мацкевич, зі сцени пролунало два власних вірші у виконанні вчительки української мови Світлани Мацкевич та Тамари Гнатюк. Також про свої дні в боях розповіли самі бійці. Хлопці дякували всім хто їх підтримував,розповіли про допомогу  волонтерів. Всі разом заспівали гімн України, та під завісу зустрічі, діти подарували героям свої малюнки, власноруч зроблені сувеніри-обереги. Сльози на очах - віра у серці. Нехай наша любов, збереже кожного воїна.

 

06.01.2015

«Кутя на покуті» літературна бібліокухня, 2015.

Клуб за інтересом «Погорина» представляє рецепт Різдвяної куті.

До куті додали Вам –

Щастя цілий кілограм!

Грам 700 – дзвінких усмішок,

сум-печаль нехай залишить

Душі, очі і оселі,

Будьте гарні і веселі!

Наснаги, сили з півкіло!

І здоров’я, щоб було!

А також грам 100 удачі

(з нею набагато краще).

Додамо – міцної віри

Про життя в обіймах Миру!

Що нарешті в кожну хату

Прийде МИР з Різдвяним святом.

Божі ангели летять:

«Хай смакує Вам кутя!»

 

31. 10. 2014

У пошуках Шевченкових скарбів

(гра-квест до 200-річчя Кобзаря)

 

12.07.14 

Огляд СКДК с.Любиковичі

"Сторінками історії і традицій"

 

В цей святковий, світлий день Раді привітать гостей!

Хочем нині поділиться таємницями традицій.

Та відкриєм залюбки, історичні сторінки.

Найкраща світлина буде лиш та, де сміються люди.

І тут не потрібні зайві слова: люди – найбільша окраса села.

А село наше… пісня з жита, із волошки блакитної зшита.

Тут Случа б’ють могутні хвилі, тут дівчата і хлопці милі,

Між полями пролягло Любиковичі село…

Над полями і над нивами вітер мається, голубими переливами льон гойдається…

(пісня Євтухівних)

 

 2. Перші спогади були пролиті, ще в 16 столітті:

Оцим краєм тоді володіла пані Курбська – Гольшанська Марія.

Свій маєток та землі села, згодом синові заповіла.

В документах архівних міститься: «Любейковичі на Мощаниці».

Мощаниця, «мащонка» від того – заболочена дуже дорога.

3. Любейки, Любеки, Любаші… як тільки не звалось в віках село наше.

Тепер то черга підійшла, легенди походження назви села.

(Марійка Бунечко розповідає легенду).

4. тут казкова атмосфера… Панський вал, Царські озера,

Ліс, урочища, поля, Любиковицька земля…

5. В 20-х роках, також варто сказати, земля ця попала до польської влади.

Пан Смировський тут вже господарем став, і школу для хлопчиків побудував.

Дівчат не веліли до школи пускати. Вони мали вдома батькам помагати.

Була не лиш школа, і ФАП як годиться, а також одна горілчана крамниця…

Тільки  сонце засяє привітно… закликає на щиру молитву…

Шкода, знищив вогонь невблаганний, храм Потоцького Іоанна.

Нині можна усім помолиться, в храмі новім Животворної Трійці.

6. Не оминули стороною, роки обпалені війною.

Сімдесят вісім односельчан, пішли на фашиста, як в чорний вулкан…

З них тридцять шість не вернулися вже… пам'ять святу обеліск береже…

7. Зелен клен зав’ється густо, йдуть святки: Водіння Куста!

На Поліській Україні, актуальний і понині старовинний цей обряд

Крізь століття зве назад, в сиву – сиву давнину…

Дівку вибрали одну, щоб струнка була красуня - В клен зелений зодягнули.

Та пішли у кожну хату, господарів привітати! Привітати заспівати!

(обряд водіння куста)

8. Життя на місці не стоїть… все змінюється, час біжить…

Час так минає ледве чутно, пробігли і колгоспні будні…

Появились важливі і нові у селі нашім установи.

Ми потрошку стаємо сучасними… та, не даймо минувшині згаснути!

Із приходом новітньої ери, залишімо прикритими двері.

Піднімімо волошки сині, із бабусі старої скрині.

Піднімімо гаряче жито – на все добре! На нове літо!

Залишаймось  привітними, люди, і Поліська земля жити буде!

Як Случа будуть жити води! Як жива буде пісня народу!

(фінальна пісня Євтухівних).

 

 

 

Форма входу
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту


Сарненська ЦСПШБ, 2014 р | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz.