Головна | Реєстрація | Вхід | RSS | П`ятниця, 29.03.2024, 14:35 |
Публічно - шкільна бібліотека села Любиковичі | |
Вітаю Вас Гість |
|
Новини бібліотекиНОВИНИ БІБЛІОТЕКИ 19.01.2016 "А що третій празник - святе Водохреща" Таким "теплим" було свято в Любиковичах. 08.05.2015 День пам’яті та примирення. Зустріч з ветераном Великої Вітчизняної війни Теремком Адамом Дмитровичем 19.04.2015 Провідна Неділя в Любиковичах. Це не просто «звичай предків», це пам'ять… пам'ять живе вічно. 21.03.2015 «Поезія – це музика душі» Велика українська поетеса Леся Українка сказала: «Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!». Я не казатиму нічого, просто пропоную вашій увазі вірші юної поетеси з Любикович, Ірини Білотіл. Вітю всіх з Днем Позії! «Дві матері» Маю я матусі дві: Перша, та, що народила, друга ненька Україна. Обох люблю і поважаю, бо добре серце в собі маю. Першу маму я люблю: за щирість, ласку, доброту. А другу матір полюбляю: за радість, щастя свого краю.
«Я донька України» Я донька неньки України, Весела дівчинка Ірина. Свій край люблю і поважаю, Бо краще рідного немаю!
«Молитва за Україну» Молись народ за Україну! Молись за злагоду і мир. Молись за мову солов‘їну, Молись за рідну Батьківщину. І донесе твою молитву На крилах ангел доброти Врятує Бог нашу країну – І буде щасті, буде Мир! 21/02/2015 В дні Різдвяних свят, особливо хочеться вірити в диво. В найскоріший прихід миру на рідну землю. Хочеться, щоб кожен, хто далеко від дому, швидше повертався. Свій різдвяний подарунок, отримали жителі с. Любиковичі, з зони проведення антитерористичної операції у відпустку повернулись воїни-герої Юрій Паньковець та Василь Поліщук, і вже днями в актовій залі Любиковицької ЗОШ І-ІІІ ст.. відбулась зустріч з бійцями АТО. Педагог організатор Тетяна Жакун, ведучі свята Сніжана Скибан та Марія Бунечко звернулись до всіх присутніх словами Кобзаря: «борітеся, поборете». На святі лунали патріотичні пісні, вітання від школярів. Директор Сергій Саванчук, подякував бійцям за їх боротьбу та мужність, адже вони воюють за кожного з нас. Як вчитель історії, Сергій Віталійович згадав Росію «вічно воюючою державою», агресія якої триває тисячоліттями, та, ще нікому не вдалось знищити нашу державу, українці сильна нація. Також згадували шкільні роки воїнів. З піснею під гітару для бійців АТО виступила директор Любиковицького будинку культури Людмила Мацкевич, зі сцени пролунало два власних вірші у виконанні вчительки української мови Світлани Мацкевич та Тамари Гнатюк. Також про свої дні в боях розповіли самі бійці. Хлопці дякували всім хто їх підтримував,розповіли про допомогу волонтерів. Всі разом заспівали гімн України, та під завісу зустрічі, діти подарували героям свої малюнки, власноруч зроблені сувеніри-обереги. Сльози на очах - віра у серці. Нехай наша любов, збереже кожного воїна.
06.01.2015 «Кутя на покуті» літературна бібліокухня, 2015. Клуб за інтересом «Погорина» представляє рецепт Різдвяної куті. До куті додали Вам – Щастя цілий кілограм! Грам 700 – дзвінких усмішок, сум-печаль нехай залишить Душі, очі і оселі, Будьте гарні і веселі! Наснаги, сили з півкіло! І здоров’я, щоб було! А також грам 100 удачі (з нею набагато краще). Додамо – міцної віри Про життя в обіймах Миру! Що нарешті в кожну хату Прийде МИР з Різдвяним святом. Божі ангели летять: «Хай смакує Вам кутя!»
31. 10. 2014 У пошуках Шевченкових скарбів (гра-квест до 200-річчя Кобзаря)
12.07.14 Огляд СКДК с.Любиковичі "Сторінками історії і традицій"
В цей святковий, світлий день Раді привітать гостей! Хочем нині поділиться таємницями традицій. Та відкриєм залюбки, історичні сторінки. Найкраща світлина буде лиш та, де сміються люди. І тут не потрібні зайві слова: люди – найбільша окраса села. А село наше… пісня з жита, із волошки блакитної зшита. Тут Случа б’ють могутні хвилі, тут дівчата і хлопці милі, Між полями пролягло Любиковичі село… Над полями і над нивами вітер мається, голубими переливами льон гойдається… (пісня Євтухівних)
2. Перші спогади були пролиті, ще в 16 столітті: Оцим краєм тоді володіла пані Курбська – Гольшанська Марія. Свій маєток та землі села, згодом синові заповіла. В документах архівних міститься: «Любейковичі на Мощаниці». Мощаниця, «мащонка» від того – заболочена дуже дорога. 3. Любейки, Любеки, Любаші… як тільки не звалось в віках село наше. Тепер то черга підійшла, легенди походження назви села. (Марійка Бунечко розповідає легенду). 4. тут казкова атмосфера… Панський вал, Царські озера, Ліс, урочища, поля, Любиковицька земля… 5. В 20-х роках, також варто сказати, земля ця попала до польської влади. Пан Смировський тут вже господарем став, і школу для хлопчиків побудував. Дівчат не веліли до школи пускати. Вони мали вдома батькам помагати. Була не лиш школа, і ФАП як годиться, а також одна горілчана крамниця… Тільки сонце засяє привітно… закликає на щиру молитву… Шкода, знищив вогонь невблаганний, храм Потоцького Іоанна. Нині можна усім помолиться, в храмі новім Животворної Трійці. 6. Не оминули стороною, роки обпалені війною. Сімдесят вісім односельчан, пішли на фашиста, як в чорний вулкан… З них тридцять шість не вернулися вже… пам'ять святу обеліск береже… 7. Зелен клен зав’ється густо, йдуть святки: Водіння Куста! На Поліській Україні, актуальний і понині старовинний цей обряд Крізь століття зве назад, в сиву – сиву давнину… Дівку вибрали одну, щоб струнка була красуня - В клен зелений зодягнули. Та пішли у кожну хату, господарів привітати! Привітати заспівати! (обряд водіння куста) 8. Життя на місці не стоїть… все змінюється, час біжить… Час так минає ледве чутно, пробігли і колгоспні будні… Появились важливі і нові у селі нашім установи. Ми потрошку стаємо сучасними… та, не даймо минувшині згаснути! Із приходом новітньої ери, залишімо прикритими двері. Піднімімо волошки сині, із бабусі старої скрині. Піднімімо гаряче жито – на все добре! На нове літо! Залишаймось привітними, люди, і Поліська земля жити буде! Як Случа будуть жити води! Як жива буде пісня народу! (фінальна пісня Євтухівних).
|
|
Сарненська ЦСПШБ, 2014 р | Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz. |